Міняють шило на мило?

Торгівельне сальдо робило сальто
Уряд ініціював створення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання стану платіжного балансу України». На думку урядовців, необхідність його прийняття «зумовлена потребою забезпечення законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із запровадженням одного з видів тимчасових обмежень імпорту у зв’язку з погіршенням стану платіжного балансу — додаткового імпортного збору». Це дасть Україні можливість застосовувати визнаний на міжнародній арені та загальноприйнятий ціновий захід, що допоможе подолати чи звести до мінімуму негативні наслідків, спричинені світовою фінансово-економічною кризою.
За статистичними даними, у січні 2009 р. імпорт товарів суттєво упав — до 2,26 млрд. дол., що на 52% менше порівняно з груднем 2008 р. А експорт зменшився у січні поточного року проти грудня минулого року на 39,8% — до 2,5 млрд. дол. 
Це стало одним з основних чинників формування у січні 2009 р. позитивного сальдо торгівлі товарами (234 млн. дол.) й, відповідно, рахунку поточних операцій (467 млн. дол.). Основні причини такої тенденції — загострення кризових явищ в економіці України, значне зменшення сукупного внутрішнього попиту в країні, обвал обмінного курсу гривні, обмеження доступу до фінансових ресурсів, суттєве скорочення зовнішнього попиту та відповідне падіння цін на світових товарних ринках тощо. Водночас негативне сальдо платіжного балансу України, яке за даними Національного банку України у січні 2009 р. становило 1,8 млрд. дол., визначається передусім від’ємним сальдо рахунку капітальних операцій (2,3 млрд. дол.). Унаслідок значного падіння обсягів імпорту товарів до України, що відбулося протягом останнього часу під впливом згаданих макроекономічних факторів, і отримання позитивного сальдо у торгівлі товарами, сьогодні негативний вплив імпорту на стан платіжного балансу нашої країни знівельовано.

Місія надбавки залишилася нездійсненною
Як виявилося, в Україні стягнення тимчасової 13-відсоткової надбавки до ставок ввізного мита не принесло очікуваний економічний ефект. Окрім того, застосування фактично призвело до збільшення в односторонньому порядку ставок ввізного мита, що встановлені відповідно до зобов’язань нашої країни у рамках членства у Світовій організації торгівлі. І це викликало негативну реакцію основних партнерів України в зовнішній торгівлі, які були готові застосувати відповідні санкції (зокрема також збільшити ставки ввізного мита на українські товари). 
Водночас, запровадження згаданої тимчасової надбавки не узгоджується з нормами ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі) 1994, згідно з якими держави — члени СОТ у разі погіршення стану платіжного балансу мають надавати перевагу ціновим заходам. До них належать додаткові імпортні збори, вимоги про внесення імпортних депозитів або інші рівноцінні торговельні заходи, що відбиваються на ціні імпортованих товарів. Запровадження жодних тимчасових надбавок до діючих ставок ввізного мита положеннями ГАТТ не передбачено.
Також 13-відсоткова митна надбавка суперечила умовам Меморандуму про економічну та фінансову політику, підписаного 2008 р. для ухвалення Міжнародним валютним фондом рішення про укладання угоди «стенд-бай». Згідно з нею українська сторона зобов’язалася не застосовувати заходи з обмеження імпорту у зв’язку з погіршенням стану платіжного балансу. 
Ураховуючи такі фактори, сьогодні є «потреба виключно у законодавчому врегулюванні механізму запровадження додаткового імпортного збору».

Імпортний збір — на доопрацювання
Додатковий імпортний збір — це один із видів загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів). Його введення передбачено «у разі погіршення стану платіжного балансу України, загрози значного скорочення золотовалютних резервів держави або необхідності досягнення задовільного темпу їх збільшення». Цей збір запроваджується Кабінетом Міністрів України (хоча прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради) за погодженням з Національним банком України на строк, необхідний для врівноваження платіжного балансу, що не може перевищувати 12 календарних місяців. Перелік товарів, до імпорту яких застосовується додатковий імпортний збір, порядок його справляння та розмір, а також графік поступового зменшення та скасування встановлює уряд. А надходження від сплати у повному обсязі спрямовуються до Стабілізаційного фонду. Водночас введення згаданого збору потребує внесення змін до деяких чинних українських законів.
На відміну від 13-відсоткової митної надбавки, переконана заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Ірина Акімова, додатковий імпортний збір розглядається міжнародними організаціями як внутрішній податковий захід. І це у свою чергу знімає низку гострих протиріч між українською стороною та СОТ, які виникають у випадку дії імпортної надбавки.
На думку директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського, обмеження імпортних операцій суперечить зобов’язанням, які взяла на себе Україна як член СОТ. У відповідь на додатковий імпортний збір зарубіжні торгові партнери також можуть вжити контрзаходи, внаслідок яких постраждають українські експортери. 
Законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання стану платіжного балансу було розглянуто на засіданні парламентського Комітету з питань податкової та митної політики. У народних депутатів до документа виникла низка зауважень. Зокрема, він не відповідає деяким конституційним та законодавчим нормам, до нього не додано фінансово-економічного обґрунтування тощо. Тому парламентарії рекомендують Верховній Раді України повернути законопроект на доопрацювання.