Новий законопроект передбачає для космічної галузі пільгове оподаткування ПДВ та звільнення від сплати податку на землю 

Сучасна космічна діяльність високорозвинених країн спрямована на економічний та науково-технічний розвиток, вирішення глобальних проблем людства. І це пов’язано не лише з орбітальними вахтами космонавтів, які проводять численні наукові дослідження, а й з далекими перспективами: освоєння навколоземного простору, польоти та висадка на Місяці, Марсі, інших планетах, створення системи захисту Землі від астероїдів тощо. 
У спадщину від Радянського Союзу Україна отримала майже третину космічного промислового потенціалу. Тому, здобувши незалежність, наша країна впевнено увійшла до складу космічних держав світу і сьогодні володіє повним циклом виробництва та використання космічної техніки. Лише протягом останніх років завдяки творчих зусиль працівників космічної галузі у співпраці з американськими, російськими, європейськими фахівцями створено унікальні космічні ракетні комплекси: «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт». Значним політичним і економічним проривом, дієвим прикладом співробітництва із закордонними партнерами стали запуски ракет «Зеніт» і «Дніпро». Загалом за роки незалежності України здійснено більше 110 пусків ракет-носіїв вітчизняного виробництва та виведено на орбіту Землі понад 210 космічних апаратів. 
Проте на сучасному етапі, враховуючи кризові явища у світовій економіці, українська космічна галузь опинилася на грані виживання. Фахівцям вдалося створити ефективні технології високого рівня. Але внаслідок відсутності повноцінного фінансування немає можливості втілювати їх у життя. Урядом на чолі з Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко було ухвалено низку офіційних документів, що передбачають підтримку вітчизняної космічної галузі. Водночас до парламенту надійшов законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку космічної діяльності», який передбачає надання пільг і преференцій підприємствам галузі, зокрема пільгове оподаткування ПДВ та звільнення від сплати податку на землю.

Від стратосферної ракети до «Морського старту»
Історія космонавтики тісно пов’язана з іменами таких видатних вчених українського походження, як Володимир Челомей, Сергій Корольов, Валентин Глушко, Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей), Гліб Лозино-Лозинський та багато інших. Підкорення Україною космосу розпочалося більше 70 років тому. У 1937 р. на базі Харківського авіаційного інституту було створено Харківську реактивну групу на чолі з Георгієм Проскурою, яка поблизу першої столиці УРСР здійснила запуск великої стратосферної ракети. 
У 50-х роках у Дніпропетровську з’явився завод для виробництва радянських ракет Р-1. Згодом на його території було створено Особливе конструкторське бюро, головним конструктором якого призначено Михайла Янгеля. У 1966 р. завод перейменовано на Південний машинобудівний завод, а конструкторське бюро — на КБ «Південне». 
Українські підприємства та організації «Комунар», «Арсенал», «Моноліт», Євпаторійський космічний центр брали участь у підготовці запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 1957 р. З 60-х років в Україні розпочалася розробка і виробництво систем керування, бортової автоматики, інших систем та приладів для космічних об’єктів і комплексів. А 1961 р. російська модифікована міжконтинентальна балістична ракета Р-7, обладнана приладами підприємств «Комунар» і «Арсенал», вивела на навколоземну космічну орбіту першого в історії людства космонавта Юрія Гагаріна. На КБ «Південне» розроблялися відомі ракета-носій «Циклон», ракетний комплекс «Зеніт».
Після здобуття Україною незалежності у життя втілюються нові космічні проекти і програми. Найбільш знаковими стали реалізація унікального проекту «Морський старт», створення космічного ракетного комплексу «Дніпро» на базі міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 («Сатана») тощо. Сьогодні на потреби космічної галузі працюють понад 20 підприємств, виробничих об’єднань, центрів, конструкторських бюро. 

Уряд нарощує космонавтиці «крила»
Починаючи з 1994 р., в Україні ухвалюються державні програми, спрямовані на підтримку вітчизняної космічної галузі. Це сприяло розв’язанню невідкладних проблем розвитку космічної діяльності. За ці роки вдалося зберегти науковий та виробничий потенціал космічної галузі в інтересах національної економіки та безпеки, сформувати внутрішній ринок космічних послуг, вийти на міжнародний ринок з власною продукцією та послугами (зокрема космічними ракетними комплексами та апаратами), інтегруватися до міжнародної космічної спільноти.
Напередодні Дня працівників ракетно-космічної галузі України у КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля (Дніпропетровськ) відбулося виїзне засідання Кабміну, присвячене перспективам розвитку космічної галузі в сучасних економічних умовах. Урядовці розглянули 16 ключових постанов, які покликані створити спеціальні умови для розвитку галузі й дати новий поштовх у системі її фінансування. З них 15 було прийнято. 
За словами Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, у Державному бюджеті України на 2009 р. передбачено окрему статтю для фінансування високоефективних проектів розвитку країни під державні гарантії на суму 37 млрд. грн. Вони можуть бути використані зокрема й для потреб підприємств ракетно-космічної галузі. На засіданні Уряду ухвалено рішення, що у межах передбачених коштів уже протягом поточного року будуть надані державні гарантії на суму до 2 млрд. грн. для реалізації проекту створення супутника зв’язку, який Україна планує запустити до 1 вересня 2011 р. У цьому проекті братимуть участь чотири світові аерокосмічні корпорації.
Кабінет Міністрів України затвердив Державну програму реформування (реструктуризації) і розвитку підприємств ракетно-космічної галузі, зокрема «Виробничого об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» і «Конструкторського бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля. Цей документ окреслює напрямки реформування космічної галузі, а також передбачає чіткий механізм її фінансування. 
Також за підсумками виїзного засідання у Дніпропетровську Уряд ухвалив рішення про збільшення фінансування ракетно-космічної галузі на 2009 р. до 412 млн. грн. Ці зміни до Держбюджету повністю відповідають потребам галузі, а додаткові кошти дозволять профінансувати, зокрема, інноваційні проекти. Водночас урядовцями прийнято постанову про виділення 160 млн. грн. Державному підприємству «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» для утилізації твердого ракетного палива. 

Космічній галузі — податкові преференції
На розгляді у парламентських комітетах перебуває законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку космічної діяльності», ініціатором якого виступив Уряд. Цей документ передбачає надання пільг і преференцій підприємствам космічної галузі, які сприятимуть її подальшому ефективному розвитку. Так, у законопроекті пропонується до 1 січня 2015 р. не справляти ввізне мито при ввезенні товарів, які використовуються для виробництва космічної техніки (зокрема агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, ракет-носіїв, апаратів і наземних сегментів систем), якщо такі не виготовляються на території України. Від оподаткування звільняються операції з ввезення суб’єктами космічної діяльності-резидентами до нашої країни товарів, що використовують для виробництва космічної техніки. 
Також у документі передбачено надати пільги для реалізації космічного проекту «Циклон-4». Згідно з угодою між нашою країною та Федеративною Республікою Бразилія Україна взяла на себе зобов’язання з фінансування розробки та створення ракети-носія «Циклон-4», її вузлів та агрегатів, проведення комплексного випробування і підготовки виробничої бази. Крім того, українська сторона бере участь у створенні однойменного наземного комплексу на пусковому центрі Алкантара із забезпеченням фінансування у розмірі 50% його вартості.
Фінансування проекту створення космічного ракетного комплексу «Циклон-4» передбачалося здійснювати за рахунок бюджетних коштів. Але, враховуючи їх недостатній обсяг, у 2004 р. під державні гарантії було залучено іноземний кредит на суму 130 млн. дол. 
 Відповідно до згаданого законопроекту для реалізації космічного проекту «Циклон-4» при отриманні імпортного устаткування і комплектуючих митна ставка на їх ввезення становить 0%. В оподаткуванні теж передбачається нульова ставка по податку на додану вартість і пільгова ставка по податку на землю. 
Коментуючи законопроект, Голова парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська зазначила, що за підсумками 2008 р. Україна за розвитком космічної галузі увійшла до четвірки країн світу. Але, як це не парадоксально, опинилася на грані виживання. «Сьогодні ми маємо такі здобутки, проекти, які ще протягом найближчих 10 років не створять країни-конкуренти. Підприємства повинні максимально використовувати свої конкурентні переваги. Українська сторона дослідила, які стимули застосовуються для космічної галузі в інших країнах світу. І максимальний ресурс, яким сьогодні може володіти Україна, ми постаралися сконцентрувати в даному законопроекті», — наголосила народний депутат.